Павло Зібров. Я нагороджений знаком «Почесний співробітник податкової міліції» 10 лютого 1998 року. Він має номер 005. Це показник - адже, я п'ята людина в Україні, хто має таку відзнаку! Я отримав такий знак за те, що проводив відповідну роботу серед артистів, музикантів-людей творчих професій, аби ті вчасно й сумлінно сплачували податки. Я був приємно здивований, коли отримав цю нагороду. Відверто кажучи, я не знаю, чи є таке хоч у когось із моїх колег. Я дуже хотів би дізнатися, хто ще має таку відзнаку! Відгукніться! До речі, з багатьма працівниками податкової системи ми доволі активно спілкуємося. Наприклад, з Олегом Васильовичем Низенком (головою ДПАУ в Київській області. - Прим, ред.), Сергієм Івановичем Лєкарем (колишнім заступником голови ДПСУ. - Прим. ред.). Вони час від часу відвідують мої концерти.

П.П. А на корпоративах у податківців Ви співаєте?
П.3. Трапляється. Запрошують. Проте грошей ми не беремо. На державних концертах (День податкової, День міліції, День СБУ тощо) ми співаємо безкоштовно. Але якщо запрошують на приватне свято - безумовно, платять гроші. Ми - СПДшники. Маємо рахунки - усе відкрито й офіційно.

П.П. Вам присвоєне звання Народного артиста. Це якимось чином упливає на пільги під час оподаткування?
П.3. Ні. Пільги є для тих, хто на державній службі. Надбавки за вислугу Народному артисту можуть бути до 40 %. Ми - приватні підприємці. Звання може додати якусь суму в разі виходу на пенсію. Я насамперед є громадянином України й повинен жити згідно із загальними законами. І ще я - публічна людина. А справа в тому, що публічні люди - узірці. На нас усі дивляться: що ми робимо, який вигляд маємо. Ми під мікроскопом. І не в податківців чи силовиків, а в людей - у сусідів, друзів, прихильників. Якщо ми не виконуватимемо норм закону - з нас братимуть приклад оточуючі.

П.П. Ви можете пригадати, який найбільший податок Ви сплатили державі?
П.3. Ми - СПД на єдиному податку. Усі оформлені офіційно. Наприклад, я заробив якусь певну суму, задекларував й автоматично із цих грошей вираховується відсоток податків.

П.П. Ви самі подаєте декларацію до податкової?
П.3. Звичайно! Це ж треба робити власноруч. Я обслуговуюся в податковій Голосіївського району.

П.П. Вас упізнають?
П.3. Не лише впізнають. Навіть запрошують до співпраці. Уже кілька років поспіль ми разом із податківцями знімаємо відеоролики, які закликають мешканців району сплачувати податки. Я особисто з телеекрану звертаюся до глядачів: «Шановні мешканці району. Просимо вас подати декларації. Не ховайтеся! На вас тут чекають».

П.П. У чому секрет Вашого успіху як підприємця?
П.3. Підприємство може працювати тоді, коли його власник працює над собою та вдосконалюється, а не почиває на лаврах. За 20-30 років кропіткої праці я чогось досягнув. Але ж і зараз я продовжую працювати, а не вважаю, що як Народному артистові мені час скласти лапки й дерти носа! Так, я професор - у мене є багато чудових випускників, які вже самостійно працюють на сценах. Це і Вікторія Васалатій - лауреат двох міжнародних конкурсів, і Влад Зайцев, і Андрій Іщенко - молодий талант. Мені є чим пишатися. Для успіху треба працювати. Я жоден концертний майданчик не покинув, навіть маючи температуру. Колись я вийшов на сцену з 39-гра-дусною температурою. Дві години пропотів - і в мене стало 36,6. Та й навіть схуд на пару кілограмів. У артистів є поняття «не псувати майданчика»: якщо обманиш людей, які прийшли на твій концерт, до цього міста можна більше не приїздити. Глядачі не пробачають.

П.П. У Вас був невдалий бізнес-досвід?
П.3. Це було давненько, років 15 тому. Я тоді вже був відомим співаком. З мене хотіли зробити бізнесмена, але кожному, як то кажуть, своє. Мене колись вмовили знайомі відкрити торговий дім Павла Зі-брова. Я мав бути «обличчям фірми» і з надутим обличчям відвідувати директорів різних великих підприємств, де мої «колеги» домовлялися про купівлю товарів за низькими цінами. Отак ми поїздили тижні три. Попили горілочки, попідписували угоди. Потім мені пощастило (один із друзів допоміг) дізнатися, що в моїх так званих партнерів не було оборотних коштів. Це був мильний пузир! Я прийшов у кімнатку, де сиділи партнери, забрав печатку. Вони були дуже здивовані. Отак закінчився мій перший бізнес. Для того щоб займатися бізнесом, треба мати талант. Учені ж кажуть, що лише 7 людей зі 100 можуть бути бізнесменами.

П.П. Хто веде сімейний бюджет?
П.3. Удома в мене податки знімає дружина Марина. Як тільки в мене з'являється якийсь заробіток, вона каже: «Паша, сплачуй податки!». І забирає в мене мінімум 50% на сім'ю. А решту залишає мені на розвиток підприємства: костюми, студія, кліпи, постановки... Бізнес потребує грошових вкладень, щоб потім була віддача.

П.П. Чи доводиться економити?
П.3. Зараз - так. Уже, мабуть, пару років, коли почалася фінансова криза, довелося замислюватися. У моєї Марини прокинувся на повну міць талант дизайнера. Вона мала декілька шубок, яким було по 2-3 роки. Так от, за останні пару років вона змоделювала з них такі обновки! У чому ще можна зекономити? На їжі - ні. На бензині - не виходить. Можливо, на відпочинку за кордоном. Мені довелося скоротити людей, які зі мною працювали. Дуже дорого утримувати колектив за часів кризи. Музиканти, з якими ми виступали, зараз працюють хто де. Але якщо треба вийти на сцену в повному складі - я їх запрошую. 2-3 репетиції - і ми можемо давати концерт.

П.П. Ви й досі ведете серед колег пропагандистську діяльність?
П.3. Раніше було немодно сплачувати податки. Зараз це стало модним і ніхто, принаймні, з тих людей, з якими я спілкуюся та співпрацюю, не ховається. Не уникає сплати. Це ж сором! Уявляєте, як нас десь «пропісочать» як неплатників податків! На Заході, хто сплачує раніше й більше за інших-це честь.

П.П. Але ж були проблеми з податківцями через несплату податків у зірок високого рівня: Джоні Депп, Філіп Кіркоров...
П.3. У Росії, як і на Заході, співаки - мільйонери. Можливо, з тих великих статків вони і приховують або просто забувають. В Україні серед артистів немає зірок такого рівня з мільйонними прибутками. Я розумію, що податки - це гроші для наших бюджетників. А бюджетна сфера зараз переживає не найкращі часи. І несплата податків - це великий гріх. Тим, хто може, хто заробляє, варто подумати про пенсіонерів, дітей-сиріт, чорнобильців, про тих, хто слабший. Справжні серйозні люди податки сплачують сумлінно. А ось ті, кого я називаю «хитро зроблені», проводять гроші через офшори, наприклад, через Кіпр. Оце таким має бути соромно. їхні обличчя варто було б розміщувати на біг-бордах як злочинців. І серед цих людей багато публічних осіб.

П.П. Як Ви сприймаєте появу Податкового кодексу?
П.3. Я не вивчав усього документа. Проте ретельно ознайомився з тією частиною, що стосується роботи митців. Мені здалося, ті, хто вносив у кодекс норми для нашого кола, - люди, надто далекі від нашої роботи. На жаль, вони не запросили фахівців шоу-бізнесу, аби з ними порадитися. У першому читанні в документі було багато дурниць (наприклад, 5% від аншлагу, які треба заплатити до проведення концерту, - фактично за повітря). Після того як артисти публічно посміялися з проекту - дещо було змінено. Однак ми переконані, що будуть різні додатки до ПКУ стосовно нашої сфери діяльності.

П.П. 5% податок на аншлаг як змінить життя наших співаків?
П.3. Є сподівання, що ця норма не діятиме. Пішов дуже великий супротив суспільства. Не збирають зараз українські співаки повні аншлаги. Народ наразі не має грошей. У столиці взагалі неможливо провести сольний концерт, щоб не ввійти в мінус. Тут треба враховувати і оренду приміщення, і рекламну кампанію, і декорації, і звукове й освітлювальне обладнання. Потім, після концерту, треба подати декларацію, заплатити податки державі із суми проданих квитків. На виході - якщо вийдеш у нуль, - це вже велике щастя. Краще їздити на гастролі в регіони. Там можна заробити, та й ціни більш демократичні.

П.П. Як Ви ставитеся до ліквідації податкової міліції?
П.3. Фіскальні органи були, є та будуть. Проте треба знати межу, щоб ці органи не виконували замовлень одних олігархів проти інших. Усім відомо, що риба гниє з голови. Тому насамперед треба вимагати сплату податків у багатіїв, а не з тих, у кого зарплати по 2-3 тисячі гривень.